Proba web site >> LIRICS

Я ВІЛЬНА 2005

Дуже важко ходити по вістрію леза,
Дуже важко іти на ризик,
Дуже важко із пам'яті стерти тези,
І долати постійні кризи.

Не тримай мене у полоні,
Хоч колись я дала згоду.
Над усе у світі я ціную свободу,
А ти ховаєш її в долоні

І сьогодні хотіла б я нікого не бачити,
Від людей заховатись вдома.
Я змінила e-mail, ти пробач, пробач мені,
Відключила всі телефони.

І сьогодні зміню я звичайні репризи
на досягнуте божевілля
Я не буду дивитись на небо знизу
бо нарешті тепер, - Я ВІЛЬНА

Не тримай мене у полоні,
Хоч колись я дала згоду.
Над усе у світі я ціную свободу,
А ти ховаєш її в долоні

НАС НЕМАЄ 2005

Чую твої кроки, дивлюсь тебе немає.
Чую твій голос, двері відчиняю.
В кожній людині шукаю тебе
Та все марно, дійсно марно,
безнадійно тепер.

Нас немає, ми мертві, Ми чужі всім навколо,
І ніхто не відізветься, ніхто не дозволить -
Повернути цей захисть від світу жорсткого,
Повернути нам радість ніхто не дозволить.

Ходжу як примара, поїзди зупиняю,
Шукаю в газетах, на сторінках журналів.
Але всі відвертаються, посміхаються дивно,
І ця осінь за вікном як завжди незмінна.

Поцілунки гарячі зі смаком бажання,
І твій запах на тілі моєму в останнє.
Світ від , що ти приніс мені в постіль
Я не можу більше так... Все, Досить!

ТВІЙ ПРОСТІР 2006

Розкиданий сніг на моїх долонях,
Зліплю я із нього світ
Розірвані книги читаю і знову,
Хай буде тривати політ.
Засни, я політаю з тобою у твоїх снах.
Засни, я прожену усі жахи,
я прожену твій страх.

Та десь, десь.
Над нами тільки небеса
І я веду тебе туди
Де мрії Здійсняться твої
І Подарую я Тобі,-
Цей простір, твій простір.

Розкиданий сніг на моїх долонях,
Зліплю я із нього сни.
Сторінки із книги вітер розвіє,
Вітер нової весни.
Засни, я політаю з тобою у твоїх снах.
Засни, я прожену усі жахи,
я прожену твій страх.

Та десь, десь.
Над нами тільки небеса
І я веду тебе туди
Де мрії Здійсняться твої
І Подарую я Тобі,-
Цей простір, наш простір.

ТЕБЕ 2005

Завязали глаза мне атласной лентой,
Чтобы я не видела больше солнца.
Посадили меня в золотую клетку,
Только бьется мое сердце, бьется.

Затянули веревку на шее туго,
Заложили камнями мне окна, двери,
Чтобы мы никогна не нашли друг-друга,
Но я верю, верю.

Тебе, Тебе в бокале глинтвейна,
Тебе, тебе силы усталость.
Я буду бежать за тобой сквозь стены,
Сквозь время, пространство я буду падать.

Окружили меня мнимой лаской,
Напоили меня вином нежным.
Только это все-равно, напрасно,
только в сердце теплится моя надежда.

Взвивали крылья стальной обмоткой
И капканы ставили свои повсюду.
Только для себя я решила четко,
Буду с тобой, буду.